Стрес-ехокардіографія з добутаміном

Ехокардіографія – метод ультразвукової діагностики, за допомогою якого можна отримати інформацію про структури серця (стан камер, стінок, клапанів) і кровотік.

Що ж таке стрес-ехокардіографія і навіщо вона потрібна?

Якщо ви помітили, кардіологи люблять проводити “стрес-діагностику”: стрес-тест на тредмилі або велоергометрі, моніторування по Холтеру з повсякденним навантаженням, а тепер ще й стрес-ехокардіографія.

Такі дослідження необхідні для того, щоб побачити як справляється серцево-судинна система з повсякденними фізичними навантаженнями. Тобто мета, не перенавантажити серце чимось надмірним, а змоделювати життєві ситуації: необхідність піднятися на 9-й поверх, якщо не працює ліфт, пробігтися коли бачите, що під’їжджає до зупинки автобус, посадити квіти на дачі, побавитись з дітьми чи онуками в парку.

При знятті ЕКГ або класичної ехокардіографії лежачи на кушетці, ви перебуваєте в спокої, і лікар може не завжди може зафіксувати відхилення від норми або помітити лише незначні. Якщо ж провести дослідження на тлі навантаження, можна виявити безсимптомні порушення роботи або виміряти “резервні” можливості серця.

Наступне питання: як же змоделювати це навантаження?

Буквально: дати його пацієнтові. Для цього використовують велоергометр або бігову доріжку (тредміл).

Або дати навантаження не так буквально: симулювати ваш біг на доріжці за допомогою фармакологічних препаратів.

Під час фізичного навантаження частішає пульс, серце починає працювати посилено, збільшуючи кровопостачання органів і тканин, адже необхідно доставити до них більше кисню.

Чи є препарат, який може зробити те ж саме? Так, це добутамін. Використовувати його може лише висококваліфікований фахівець, адже необхідно розрахувати дозу, яка буде безпечною і контролювати дію препарату (швидкість і час введення, частоту серцевих скорочень пацієнта). При дотриманні всіх правил використання, добутамін безпечний, а його дія короткочасна.

Кому показано проведення стрес-ехокардіографії?

  • пацієнтам з підозрою або наявністю ішемічної хвороби серця (дозволяє виявити приховану ішемію і оцінити резервні сили міокарда);
  • пацієнтам із захворюваннями серця (ІХС, стенокардія, серцева недостатність, перенесений раніше інфаркт міокарда, гіпертонія) для оцінки контролю лікування і визначення допустимих навантажень;
  • для виявлення пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які належать до групи високого ризику розвитку серцево-судинних катастроф і вимагають дообстеження;
  • пацієнтам з перенесеним інфарктом міокарда, для визначення життєздатності серцевого м’яза, планування подальшої реабілітації;
  • для скринінгу пацієнтів з високим ризиком ІХС;
  • пацієнтам із задишкою, підвищеною втомлюваністю, періодичними болями в області серця і неоднозначними даними при обстеженні іншими методами.

У чому переваги стрес-ехокардіографії перед іншими методами діагностики?

  • висока інформативність (візуалізація відділів серця (камер і стінок, клапанів) і кровотоку в живому часі з високою роздільною здатністю зображення);
  • висока прогностична цінність (дозволяє моделювати роботу серця при фізичному навантаженні);
  • безпечність методу (ультразвукове дослідження не несе променевого навантаження, може виконуватися кілька разів в динаміці);
  • добра переносимість дослідження пацієнтами (неінвазивний, безболісний);
  • доступність (відносно невисока ціна, коротка тривалість дослідження);

Протипоказання до дослідження:

  • тяжкі стани (інфаркт міокарда в гострій фазі, неконтрольована тяжка гіпертензія, декомпенсована серцева недостатність, аневризма аорти та ін.);
  • гострі інфекційні захворювання;
  • запальні та інфекційні захворювання серця (міокардит, ендокардит);
  • захворювання щитоподібної залози (гіпертиреоз).

Підготовка до обстеження:

Напередодні ехокардіографії необхідно утриматися від прийому алкоголю, куріння, вживання кави, не вживати їжу за 3 години до дослідження. Якщо ви приймаєте будь-які препарати, попередьте про це лікаря.

 

Джерела:

  1. Guideline for the Management of Heart Failure // 2016 ACC/AHA HFSA
  2. Ю. Н. Беленкова, Р. Г. Оганова // Кардиология, М. : ГЭОТАР-Медиа , 2007, 1232 с.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.