ЕКГ з навантаженням (стрес-тест)

 

З якою метою проводять запис ЕКГ зазвичай питань не виникає (а якщо у вас питання з цього приводу все ж є, запрошуємо вас ознайомитися з показаннями до дослідження і розібратися разом). А ось навіщо проводити ЕКГ з навантаженням пацієнтам зрозуміло не завжди.

А й справді, навіщо навантажувати і без того ослаблене серце? Або сенс є? Пропонуємо, як завжди, з’ясувати це разом.

 

Розбираємося з навантаженнями.

Проведення ЕКГ з навантаженням має на увазі навантаження у вигляді бігової доріжки (тредміл) або велоергометрії.

Не лякайтеся, ніхто не буде змушувати вас проводити повноцінне годинне кардіотренування як в спортивному залі. Навантаження розраховується індивідуально для кожного пацієнта виходячи з його серцевої патології (якщо така є), віку і ваги. За тривалістю вона може займати від 5 до 15 хвилин (у здорових людей до 45 хвилин). Навантаження під час дослідження може поступово або переривчасто підвищуватися.

На велоергометрі підвищення навантаження здійснюють збільшуючи опір педалей тренажера, на тредмілі – підвищуючи швидкість руху бігової доріжки.

До початку дослідження (в спокої) проводять зняття ЕКГ і вимірювання артеріального тиску (АТ), ці параметри будуть контролювати під час навантаження і ще 3-5 хвилин після його завершення, до повного відновлення вихідних показників.

 

Як ми в нормі реагуємо на фізичне навантаження?

У нормі під час фізичного навантаження серцю необхідно збільшити швидкість руху крові, щоб забезпечити всі органи кров’ю і киснем. Тому під час навантаження пульс частішає на 40-50%, АТ може збільшуватися на 10-30 мм.рт.ст або незначно знижуватися (до 10 мм.рт.ст).

Після припинення фізичного навантаження всі параметри повинні повернутися в норму за 2-3 хвилини.

Якщо наявна патологія серця, то під час стрес-тесту прилади зафіксують відхилення АТ і пульсу, а період відновлення буде більш тривалим.

Також тест зупиняють достроково при появі таких симптомів як: запаморочення, быль у  серці, утруднене дихання (поява задишки), блідість шкіри, поява змін серцевого ритму або при досягненні 85% від передбачуваної максимальної частоти пульсу (розраховується з віку пацієнта).

 

Кому показана ЕКГ з навантаженням?

  • людям зі стенокардією, ішемічною хворобою серця або при підозрі на їх наявність;
  • пацієнтам, у яких з’являються неприємні відчуття, біль в області серця або задишка, відчуття перебоїв в роботі серця під час фізичної активності в повсякденному житті;
  • людям, з надмірною вагою;
  • здоровим людям, чия діяльність пов’язана з високим навантаженням на серцево-судинну систему (спортсмени, пілоти, каскадери і т.д.);
  • пацієнтам з ознаками серцевої недостатності (поява набряків на ногах, задишки, кашлю, блідості або синюшності шкіри, асцит);
  • пацієнтам, з наявними захворюваннями серця (для контролю їх лікування, оцінки переносимості фізичних навантажень або планування обсягу навантажень для реабілітації).

Як підготуватися до ЕКГ з навантаженням?

Не вживати їжу за 3 години до дослідження. За 12 годин до обстеження виключити алкоголь і каву, тютюнопаління. Попередити лікаря, про препарати які ви приймаєте (в деяких випадках необхідна їх скасування за 12-48 годин до дослідження, в інших – препарати не скасовують, але вносять дози і найменування, як вчинити в кожному конкретному випадку скаже лікар-кардіолог).

 

Чи існують протипоказання до проведення ЕКГ з навантаженням?

Так, протипоказанням до проведення навантажувальних проб є гострі й межові захворювання серця (інфаркт міокарда або підозра на нього, нестабільна стенокардія, деякі види аритмій, важка артеріальна гіпертензія, захворювання серця в стадії декомпенсації, запальні захворювання серця (міокардит, перикардит), будь-які захворювання інших органів і систем в період загострення).

 

Яку інформацію дасть ЕКГ з навантаженням моєму лікарю?

  • тест покаже наскільки добре працює серце;
  • підтвердить наявність ішемії міокарда (навіть в разі безсимптомної форми);
  • дозволить зрозуміти чи є ризик виникнення гострих судинних катастроф в майбутньому;
  • в разі підтвердження високого ризику судинних катастроф, дозволить своєчасно провести дообстеження (скерувати на коронарографію, щоб перевірити чи є звуження або перекриття просвіту судин серця);
  • дозволить оцінити ступінь тяжкості ішемії серцевого м’яза;
  • покаже наскільки ефективним є лікування, яке ви отримуєте наразі та чи не прогресує хвороба;
  • дозволить виявити приховані порушення ритму, що провокуються фізичною активністю;
  • допоможе спланувати допустимий рівень фізичної активності в майбутньому.

 

Джерела:

  1. Аронов Д.М. Функциональные пробы в кардиологии. МЕДпресс-информ 2007. – 270 с.
  2. Денесюк В.І., Денесюк О.В. Внутрішня медицина. Підручник для студентів закладів вищої освіти III-IV рівня акредитації та лікарів післядипломної освіти на основі рекомендацій доказової медицини / За ред. В.М. Коваленка. – К.: МОРІОН, 2019. – 960 с