Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ)

Добове моніторування артеріального тиску: навіщо воно потрібне якщо лікар і так може виміряти артеріальний тиск на прийомі або у пацієнта є вдома тонометр і можливість виміряти артеріальний тиск кілька разів на день?

Найчастіше ми починаємо стежити за артеріальним тиском після того, як воно дало про себе знати (проявилося головними болями, гіпертонічним кризом або що гірше, інфарктом, слабкістю, непритомністю і т.д.).

Однак, ви будете здивовані дізнавшись, що гіпертонія не виникає раптово в один день. Найчастіше ваш артеріальний тиск вже епізодично відхилявся від норми на 15-20 мм.рт.ст., такі випадки безсимптомної зміни АТ виникали неодноразово, але ви не відчували їх.

“Трохи перевтомилися, трохи понервували, були завантажені роботою останній місяць” – саме так ми виправдовуємо своє незначне нездужання. Потім ситуація поліпшується, і ось уже візит до лікаря відкладений, адже “стало краще”.

Друга сторона проблеми, коли ми не можемо оцінити адекватно, що відбувається з АТ. Вдома вимірювання в межах норми, а у лікаря завжди підвищені. Що це “синдром білого халата” або дійсно гіпертонія?

Або ситуація коли відбуваються постійні перепади артеріального тиску: високе різко змінюється низьким, важко підібрати дозу препарату, незрозуміло в який час краще приймати гіпотензивні засоби, щоб попередити стрибки артеріального тиску.

У таких випадках просте вимірювання артеріального тиску в кабінеті лікаря не може дати відповідь. А добове моніторування АТ буде вкрай корисним.

Під час ДМАТ пацієнту встановлюють манжету для автоматичного вимірювання артеріального тиску на 24 години. Кожні 20-30 хвилин відбувається автоматичне вимірювання тиску і дані зберігаються в пам’яті апарату. Після доби вимірювань кардіолог зможе подивитися яким був денний і нічний АТ.

 

Кому рекомендовано проведення добового моніторування АТ?

  • пацієнтам, з незначними відхиленнями АТ від норми на прийомі лікаря (для виявлення прихованої гіпертонії);
  • пацієнтам з підозрою на “синдром білого халата” (коли високий артеріальний тиск фіксується тільки на прийомі у лікаря, а в повсякденному житті є нормальним);
  • людям молодого віку з обтяженою спадковістю (гіпертонія у близьких родичів);
  • при частих знепритомненнях, постійній загальній слабкості (для виявлення зниженого тиску);
  • пацієнтам з вже наявними захворюваннями серцево-судинної системи (для оцінки ефективності лікування, виявлення тимчасових піків підвищеного тиску – нічних, ранкових).

 

Як проходить дослідження?

На прийомі лікар фіксує манжету апарату для вимірювання артеріального тиску і пояснює пацієнту, яких умов необхідно дотримуватися наступної доби для отримання правильної інформації.

Основні умови для якісної діагностики:

  • звертати увагу чи не змістилася чи манжета (не сповзла, чи не передавлена ​​одягом і т.д), при необхідності коригувати її положення;
  • зупинятися під час вимірювання артеріального тиску якщо ви перебуваєте в русі (як тільки ви відчуєте, що апарат став нагнітати повітря в манжету, сповільниться, опустіть руку з манжетою уздовж тіла);
  • уникайте контакту з водою (не можна допустити потрапляння води в апарат, тому душ, прийом ванни в цю добу виключаються);
  • уникати надмірних фізичних навантажень (мета дослідження: побачити як змінюється АТ протягом вашого стандартного робочого дня, тому лежати на дивані цілий день немає потреби: працюйте, гуляйте, робіть звичайну ранкову зарядку, але бігти марафон або робити силове тренування в цей день не варто) ;
  • ведіть щоденник своєї активності в день дослідження (період фізичної активності, робочий час, час коли виникав дискомфорт: головні болі, біль в грудях і ін., час відходу до сну і ранкового пробудження, денний сон, якщо він був).

Яку інформацію отримає лікар в кінці дослідження?

  • чи відповідає ваш артеріальний тиск протягом доби нормі (рівень артеріального тиску, природний добовий ритм – денний АТ дещо вищий ніж нічний в нормі);
  • яким є ваш середній добовий АТ;
  • в який час і за яких умов виникає максимальне підвищення / зниження артеріального тиску;
  • швидкість зміни артеріального тиску;
  • добовий профіль (індекс) АТ.

За допомогою цих даних можна:

  • підтвердити наявність гіпертонії або гіпотонії,
  • виявити пацієнтів з ризиком виникнення серцево-судинних ускладнень (розвитку серцевої недостатності, судинних катастроф і т.д.),
  • відкоригувати медикаментозне лікування (дозу, час і кратність прийому препаратів, знаючи піки підвищення артеріального тиску),
  • оцінити ефективність лікування яке вже отримує пацієнт,
  • дати рекомендації з приводу зміни способу життя (наприклад, якщо АТ підвищується тільки в той час, коли пацієнт любить викурити декілька цигарок поспіль або випити кави).

Запобігти захворюванню або виявити його на ранніх стадіях завжди краще, ніж лікувати ускладнення, що розвинулись!

 

Джерела:

  1. О. Жарінов, Ю. Іванів, В. Куць // Функціональна діагностика, К.: Четверта хвиля, 2018, 732с.
  2. Ю. К. Филимонова, М. О. Филимонов // Диагностика и лечение артериальной гипертензии (учеб. пособие) Волгоград, Изд-во ВолГМУ , 2010 , 72 с.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.